Цинк

Цинк — це мінерал, який, як припускають, відіграє роль у хворобі Лайма — кліщовому інфекційному захворюванні, яке викликається бактерією Borrelia burgdorferi. Ось деяка загальна інформація про цинк при хворобі Лайма:

Імунна функція. Відомо, що цинк важливий для належного функціонування імунної системи, включаючи як вроджений, так і адаптований імунітет. Він відіграє важливу роль у розвитку, активації та проліферації імунних клітин, а також у виробництві антитіл. Вважається, що цинк має імуномодулюючу дію, включаючи протизапальні властивості, що може мати значення при хворобі Лайма, оскільки відповідь імунної системи відіграє вирішальну роль у патогенезі та прогресуванні захворювання.
Антиоксидантна активність: цинк є кофактором для кількох антиоксидантних ферментів, таких як супероксиддисмутаза (СОД), яка допомагає нейтралізувати шкідливі вільні радикали в організмі. Вважається, що окислювальний стрес, що виникає в результаті утворення вільних радикалів, бере участь у запальній реакції та пошкодженні тканин при хворобі Лайма. Таким чином, антиоксидантна активність цинку може мати потенційну роль в управлінні окислювальним стресом, пов’язаним з хворобою Лайма.
Загоєння ран: цинк необхідний для правильного загоєння ран, оскільки він відіграє важливу роль у відновленні тканин, синтезі колагену та проліферації клітин. При хворобі Лайма бактерія може викликати локальне пошкодження тканин і запалення, що призводить до ураження шкіри, болю в суглобах та інших симптомів. Адекватний рівень цинку може підтримувати здатність організму відновлювати та загоювати пошкоджені тканини.
Взаємодія поживних речовин: цинк може взаємодіяти з іншими поживними речовинами, включаючи мідь і залізо, які також важливі для імунної функції та загального здоров’я. Пацієнти з хворобою Лайма можуть мати змінений статус поживних речовин через такі фактори, як поганий апетит, порушення всмоктування або підвищені потреби в поживних речовинах. Таким чином, підтримка належного рівня цинку може бути важливою в контексті взаємодії поживних речовин і загального балансу поживних речовин при хворобі Лайма.
Добавки: цинкові добавки можна розглянути для пацієнтів з хворобою Лайма, у яких виявлено низький рівень цинку або симптоми його дефіциту. Однак важливо проконсультуватися з медичним працівником перед початком прийому будь-яких добавок, оскільки надмірне споживання цинку може мати негативні наслідки, тому необхідні правильні дозування та контроль.
Дієта: дотримання збалансованої дієти, що включає продукти, багаті цинком, такі як м’ясо, риба, птиця, яйця, молочні продукти, горіхи, насіння, бобові та цільні зерна, може допомогти підтримувати достатній рівень цинку. Однак біодоступність цинку з продуктів рослинного походження може бути нижчою через наявність фітатів, які можуть перешкоджати засвоєнню цинку. Способи приготування та обробки їжі також можуть впливати на біодоступність цинку.
Індивідуальні відмінності: важливо зазначити, що індивідуальні потреби в поживних речовинах можуть відрізнятися, і не всім пацієнтам з хворобою Лайма можуть знадобитися добавки цинку. Такі фактори, як вік, стать, історія хвороби, поточний стан здоров’я та інші індивідуальні фактори можуть впливати на потреби в цинку. Тому дуже важливо співпрацювати з медичним працівником, щоб визначити відповідне споживання цинку для кожного окремого випадку.

Стівен Бюнер рекомендує використовувати цинк у своєму розширеному протоколі для підтримки колагену.

Цинк може взаємодіяти з певними ліками, і важливо знати про цю взаємодію, якщо ви приймаєте будь-які ліки. Ось кілька прикладів:

Антибіотики: добавки цинку можуть перешкоджати засвоєнню та ефективності деяких антибіотиків, таких як тетрацикліни (наприклад, доксициклін) і хінолони (наприклад, ципрофлоксацин), якщо їх приймати одночасно. Цинк може утворювати нерозчинні комплекси з цими антибіотиками в кишечнику, зменшуючи їх всмоктування та потенційно знижуючи їхню ефективність. Зазвичай рекомендується відокремлювати прийом добавок цинку та цих антибіотиків принаймні на 2 години, щоб звести до мінімуму потенційну взаємодію.
Діуретики: тіазидні діуретики, які зазвичай використовуються для лікування високого кров’яного тиску та затримки рідини, можуть збільшити виведення цинку з сечею, що призводить до зниження рівня цинку в організмі. Довготривале застосування тіазидних діуретиків може підвищити ризик дефіциту цинку, тому в деяких випадках для підтримки адекватного рівня цинку може знадобитися додавання цинку.
Пеніциламін: Пеніциламін - це препарат, який використовується для лікування певних захворювань, таких як хвороба Вільсона та ревматоїдний артрит. Він хелатує з металами, включаючи цинк, утворюючи комплекси та зменшуючи їх поглинання. Таким чином, добавки цинку повинні бути відокремлені від пеніциламіну принаймні 2 годинами, щоб уникнути потенційної взаємодії.
Інші ліки: деякі інші ліки, такі як інгібітори протонної помпи (ІПП), що використовуються при кислотному рефлюксі, і антациди, що містять алюміній і магній, можуть зменшити всмоктування цинку шляхом підвищення рН шлунка або утворення нерозчинних комплексів з цинком. Кортикостероїди, що застосовуються при різних запальних станах, також можуть впливати на метаболізм цинку та підвищувати ризик дефіциту цинку.
Індивідуальні відмінності: важливо зазначити, що взаємодія ліків може змінюватися залежно від людини, дози та часу прийому ліків і добавок. Тому вкрай важливо проконсультуватися з медичним працівником або фармацевтом, щоб визначити потенційну взаємодію між добавками цинку та будь-якими ліками, які ви приймаєте, а також дотримуватися їхніх рекомендацій щодо дозування, часу та будь-яких необхідних запобіжних заходів.

Хоча цинк, як правило, вважається безпечним для більшості людей, якщо його правильно використовувати як дієтичну добавку, існують деякі протипоказання та запобіжні заходи, які слід враховувати. До них належать:

Алергія або чутливість: деякі люди можуть мати алергію або чутливість до цинку або продуктів, що містять цинк. Якщо у вас є відома алергія або чутливість до цинку, вам слід уникати прийому цинкових добавок або продуктів, що містять цинк.
Гемохроматоз: Гемохроматоз - це стан, при якому організм поглинає занадто багато заліза, що призводить до перевантаження залізом. Оскільки цинк може перешкоджати засвоєнню заліза, людям з гемохроматозом слід бути обережними, приймаючи добавки цинку, оскільки це може ще більше зменшити засвоєння заліза та посилити перевантаження залізом.
Дефіцит міді: тривале використання добавок цинку у високих дозах може перешкоджати засвоєнню міді та призвести до дефіциту міді, що може спричинити проблеми зі здоров’ям. Таким чином, люди з відомим дефіцитом міді або захворюваннями, пов’язаними з міддю, повинні використовувати добавки цинку з обережністю та під керівництвом лікаря.
Захворювання нирок: Цинк виводиться через нирки, і люди із захворюваннями нирок або порушенням функції нирок можуть мати труднощі з виведенням надлишку цинку зі свого організму. Високі дози цинку можуть збільшити ризик токсичності цинку в осіб із захворюваннями нирок. Тому важливо проконсультуватися з медичним працівником, якщо у вас захворювання нирок або порушення функції нирок, перш ніж приймати цинкові добавки.
Вагітність і годування груддю: Вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю, слід бути обережними при прийомі добавок цинку та слідувати рекомендованим дозам для їх конкретного віку та стадії вагітності або годування груддю, оскільки надмірне споживання цинку під час вагітності або годування груддю може мати негативний вплив на плід або немовля, що розвивається. .
Діти: добавки цинку слід використовувати з обережністю у дітей, а дозування має відповідати їхньому віку та вазі. Важливо дотримуватися рекомендованих дозувань для дітей і проконсультуватися з медичним працівником, перш ніж давати дітям добавки цинку.